Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.
(Олександр Олесь)
Якось стежками Інтернету я натрапила на чарівну і таку актуальну для сьогодення казку про українську мову. Ось, прочитайте.
Багато тисяч літ тому жила в Україні прекрасна дівчина. Була вона добра, ласкава, щира і привітна, готова всім допомогти. А коли глянула на кого своїми чарівними очима, то відразу відчували до неї прихильність та любов. Співала вона так гарно, що здавалось — неначе то соловейко співає. Маленькі діти і молодь прагнули бути з нею разом. А вона розказувала діточкам про чудові речі, співала їм українські пісні і тим вливала любов до України й українського народу в їхні юні душі. Всім, хто був з нею разом, було дуже приємно, привітно і радісно.
